хляпати — дієслово недоконаного виду розм … Орфографічний словник української мови
хляпати — хляпам, паш, Пр. Бризкати рідиною; утворювати короткі звуки ляскання, б ючи об щось мокре; розливати щось неосторожно; те саме, що лити; ляскати; хльоскати. На дворі хляпало юж од пару годин … Словник лемківскої говірки
хляпати — 1. брискати; 2. йде тихий, рідкий дощ зі снігом … Лемківський Словничок
захляпати — аю, аєш, док. 1) неперех., розм. Почати хляпати. 2) перех., діал. Заляпати, забризкати кого , що небудь … Український тлумачний словник
клапати — аю, аєш, недок., розм. Те саме, що хляпати … Український тлумачний словник
похляпати — аю, аєш, док., розм. Хляпати якийсь час; хляпнути кілька разів … Український тлумачний словник
хляп — I виг., зах. 1) Звуконаслідування, що означає глухий короткий звук. 2) розм. Уживається як присудок за знач. хляпати і хляпнути. II а, ч., зах. Удар … Український тлумачний словник
хляпання — я, с., розм. Дія за знач. хляпати і звуки, утворювані цією дією … Український тлумачний словник
хляпнути — ну, неш, док., перех. і неперех., розм. Однокр. до хляпати 1), 2) … Український тлумачний словник
хляпотіти — ти/ть, недок., розм. Підсил. до хляпати … Український тлумачний словник
